репертуаром. До драматургії про незабутні дні Великого Жовтня, про видатну роль у революції В. І. Леніна, її організатора і натхненника, театр звертається послідовно і систематично. В 1949 році, як читач уже знає, колектив здійснює постановку "Правди" О. Корнійчука. Через три роки він знову звертається до цієї теми, поставивши "Людину з рушницею" М. Погодіна (1952). Постановку здійснює режисер О. Ріпко, роль В. І. Леніна виконує артист В. Сохацький. Мине небагато часу - і світло рампи побачать ще дві п'єси М. Погодіна- "Кремлівські куранти" (1957, режисери К. Капатський, Н. Генцлер) та "Третя патетична" (1960, режисер О. Грипич). Як і в попередніх виставах, роль Ілліча виконуватиме В. Сохацький. Так театр ім. Т. Г. Шевченка одним з перших на Україні здійснить постановку всієї трилогії М. Погодіна. А ще через шість років колектив поставить героїчну драму І. Микитенка "Як сходило сонце". В ролі Леніна виступить у ній новий виконавець - артист С. Онипко. Всі ці вистави ввійдуть у "золотий фонд" театру, складуть його сценічну Ленініану. "Людина з рушницею"... Спектакль, що воскрешав у пам'яті історичні події Жовтневої революції, події, що відбувалися на світанку нової ери в житті людства. Тема вождя й народу - провідна в погодінській п'єсі, такою стала вона і в спектаклі театру. Режисер-постановник О. Ріпко, прочитавши п'єсу як героїчну народну епопею, в кожній сцені прагнув відтінити, наголосити моменти, котрі пов'язували долі окремих людей з долею цілого народу, Росії, долею революції, очоленої Леніним