людей, котрі знають ціну миру і готові захищати його до кінця. Немало яскравих, повнокровних образів створили у виставі артисти театру. Найбільший успіх випав на долю О. Григораша в ролі Артура Кросбі та О. Свічкаренка в ролі Сема Гібсона. У їх виконанні характери персонажів поставали у всій своїй індивідуальній конкретності і водночас як виразно узагальнені, типізовані. Артисти щедро використовували палітру сценічних фарб, тому створені ними образи відзначалися життєвою і психологічною достовірністю, яскравістю внутрішнього і зовнішнього малюнків. У грі О. Григораша, зокрема, як зазначає рецензент обласної газети, були «враховані найменші деталі, нюанси, рухи і мімічне сплетіння всіх найскладніших метаморфоз образу» *. Як помітне досягнення молодої артистки Г. Боченко оцінювалося виконання нею ролі Тані Єгорової. Щирість і молодеча безпосередність, щедрий сценічний темперамент допомогли артистці створити привабливий образ радянської дівчини, мужньої й безстрашної, готової на самопожертву для врятування життя друзів і непохитної, коли йдеться про відстоювання своїх принципів і поглядів. Таня Єгорова — Боченко по праву протистояла у виставі підступним і улесливим, цинічним і жорстоким гібсонам та кросбі. Цільністю створених характерів, правдивою і разом з тим художньо винахідливою грою відзначалися також артисти Т. Медведєва (Джен Кросбі), А. Коляда (Марі-Клер), Г. Авраменко (Антоні Стефорд), Г. Ковальська (Енн Кросбі). Вони доповнювали той