виразно диференційовано. Дехто з молодих уже визначив свої життєві позиції (Родіон - "Рідний дім"), дехто чи то під впливом по-міщанськи настроєних батьків, чи від нездорового оточення збився на манівці (Кирило - "І змовкли птахи", Віктор - "Рідний дім"), більшість же ще тільки шукає свого місця в житті, перебуває на порозі самостійності (Томаш, Світлана - "Рідний дім", Галя, Василь - "І змовкли птахи"). Але кожний з героїв постає перед нами в своїй індивідуальній неповторності, з власним обличчям, власною манерою поведінки. І в цьому заслуга як самих виконавців, так і вистав у цілому. Спектаклі, поставлені А. Горчинським за п'єсами М. З грудного та І. Шамякіна, продовжили лінію театру на створення сценічних полотен, в яких знаходили своє відображення сучасне життя радянських людей, важливі процеси, що відбувалися в їх свідомості. Вони відзначаються неабиякою сценічною культурою, злагодженістю художніх компонентів, серед яких не останнє місце посідає музика, написана самим режисером. Своїми якостями спектаклі завоювали визнання глядачів, примножили загальні здобутки театру. Вони збагатили репертуар новими темами, новими жанрами, поповнили його творами на животрепетні теми, в центрі яких стояв образ нашого героїчного сучасника, людини великої душевної краси, партійної принциповості. Яскраві людські характери, масштабні драматичні події... Саме твори, побудовані на таких художніх засадах, служили передумовою творчих перемог колективу, приносили йому заслужений успіх. Вони сформували творче обличчя