партії нема і ніколи не буде!" - скаже, підсумовуючи обговорення, Соломахін - Хім'як. І в цих словах глядачі відчують партійну принциповість, масштаб державного мислення Соломахіна, його здатність в ім'я спільної справи піднятися вище місницьких інтересів, службового престижу. В цих словах прозвучить визнання Соломахіним не лише економічної доцільності пропозиції Потапова, а й відкриття ним Потапова як передового сучасного робітника, як людини нової, комуністичної формації. До такого рівня підносять своїх героїв Потапова і Соломахіна артисти М. Коцюлим та В. Хім'як. їх заслуга, як і заслуга режисера П. Загребельного, в тому, що вони створили повноцінні образи сучасних героїв, творців і будівників життя, його повновладних господарів. Відповідальну роль Батарцева, командира виробництва, доручено артисту П. Ластівці. На це в режисури були свої підстави. За вісімнадцять років роботи на тернопільській сцені Петрові Трохимовичу Ластівці довелося зіграти немало ролей як у сучасному, так і в класичному репертуарі: Кузнецова ("Сильні духом"), Іскру ("Сторінка щоденника"), Василя Кравчину ("Незабутнє"), Мичковського ("Сині роси"), Береста ("Платон Кречет"), Дзвонаря ("Під високими зорями"), Крячка ("Дикий Ангел"), Качана ("Вірус кохання"), Догсборо ("Кар'єра Артуро Уї") та інших. Вже з цього переліку видно, що П. Ластівка - актор різноплановий, широкого творчого діапазону, творець характерів складних, неодномірних. Саме ці особливості й зумовили призначення його на роль Батарцева. І Ластівка виправдав сподівання.